У селі Копище на Житомирщині вже понад два роки живе особлива родина. Воїн полку “Азов” Володимир Дубровець після загибелі свого рідного брата Петра та його дружини Марії взяв на себе опіку над їхніми вісьмома дітьми. Найменшій Марічці на той час було лише два місяці, а найстаршому Юрію — 13 років.
Петро та Марія загинули у грудні 2022 року, підірвавшись на міні. Їхні діти залишилися сиротами, і тоді Володимир без вагань вирішив, що не дозволить родині розпастися. Він став для дітей опорою і татом, навіть попри свою участь у бойових діях.
У 2023 році Володимир познайомився з Діаною — на молодіжному зібранні на Рівненщині. Згодом вони побралися: весілля відбулося 21 травня 2024 року. А вже 21 квітня 2025 року у подружжя народився син Кирило.
“Коли сам був, без дружини, то був щасливий, бо було багато-багато дітей. А коли вже дружина і ще плюс син є рідний — то аби все добре було. Нехай там сьогодні-завтра закінчиться ця війна, щоб життя продовжувалося. І все буде класно”, — каже Володимир.
Діти по-різному звертаються до подружжя: молодші називають їх мамою і татом, а старші — дядько Вова та Діана. Сам Володимир облаштував двоповерховий будинок, у якому кожен має власну кімнату. У родині панує тепло і злагода.
“Ми, може, ще не все до кінця розуміємо один одного, але головне — розуміти дітей. Тут нічого складного немає”, — каже Володимир, який тепер не лише боєць, а й тато великої родини.
Залишити коментар