Цей звіт опублікували влітку 2024 року.
Величезне провалля поглинуло будинки. Школа, дев’ятиповерхівка та дитсадки опинилися під землею через масштабний зсув ґрунту на дніпровському житломасиві Тополя – 1. Тоді загинула одна людина. Катастрофа трапилася через підземні води. Вони піднялися майже до поверхні, як стверджує професор Сергій Головко.
Спогади очевидців досі вражають містян.

Усе почалося вдосвіта. Шостого червня 1997 року о четвертій ранку земля зненацька рушила вниз.
Це був справжній шок. “Люди вискакували, дітей хапали, в нічних сорочках, в простирадла замотували й вибігали”, – згадує очевидиця подій Любов Клименко. Перед багатоповерхівкою утворилася прірва. Сходи частково зникли під час евакуації.
Жінка прокинулася від крику. Її син помітив перші руйнування. Спочатку у вирві зник дитячий садок. Потім почала падати висотка на вулиці Панікахи.
Один літній чоловік загинув. Він намагався врятувати автомобіль. Любов Клименко сама складала списки мешканців і підтвердила, що з їхнього будинку всі вижили. Стару автівку накрило землею в гаражі.
Школа обвалилася пізніше. Ліве крило споруди рухнуло приблизно о десятій годині ранку. На щастя, канікули вже розпочалися.
Масштаби руйнувань виявилися колосальними. Глибина вирви сягала двадцяти метрів, а площа становила три гектари.

Раніше небезпеки не існувало. Професор Сергій Головко зазначає, що до початку забудови підземні води залягали дуже глибоко. Але через аварії у мережах водопостачання рівень води критично піднявся. На момент техногенної катастрофи вона була на глибині близько трьох метрів від поверхні.
Почалася термінова евакуація. Влада вивезла три тисячі мешканців. Артем Костюк пригадує, як увечері людям дозволили ненадовго повернутися за речами.
Ліфти повністю вимкнули. Жителі верхніх поверхів просто скидали килими, вузли та ковдри з вікон.
Фахівці діяли швидко. Десятки експертів намагалися зупинити рух ґрунту. Ліквідаційні роботи тривали довгі тижні.

Зупинити плавун було важко. Проте будівлі на палях частково стримали зсув. Унизу балки через накопичення ґрунту та струмок утворилося озеро.
Ліквідація тривала роками. Постраждалі споруди мали суттєві деформації та крени, які довелося вирівнювати фахівцям. Поступово люди змогли повернутися до своїх домівок.
Нині ситуація стабільна. Ерозійні та зсувні процеси на Тополі більше не фіксуються.
Сьогодні там облаштовано автостоянку. Нову школу звели в іншому мікрорайоні. Постраждалих мешканців повністю розселили за рахунок міського бюджету.
Колишні жителі сумують. Друзі Любові Клименко плакали, коли відвідували це колись гарне місце.
Текст підготував журналіст редакції.









Залишити коментар