Адміністрація президента США Дональда Трампа розробляє амбітний та суперечливий проєкт нової міжнародної організації — «Ради миру» (Board of Peace). Згідно з чернеткою статуту, що опинилася у розпорядженні медіа, ключовою особливістю структури стане фінансовий поріг для вступу. Державам, які прагнуть отримати статус постійного члена, пропонують сплатити внесок у розмірі щонайменше 1 мільярд доларів готівкою.
Ініціатива вже встигла викликати шквал критики та занепокоєння серед світових лідерів. Експерти вбачають у цьому спробу Трампа створити підконтрольний йому аналог або навіть конкурента ООН. Організація офіційно розпочне роботу, як тільки три країни підпишуть її статут, що передбачає широкі повноваження для американського лідера як її першого голови.
Що відомо
Згідно з документами, «Рада миру» позиціонується як інструмент для відновлення стабільності та законного управління в зонах конфліктів. Проте механізм ухвалення рішень демонструє жорстку централізацію влади. Хоча кожна країна формально має один голос, будь-яке рішення набуває чинності лише після особистого схвалення голови, яким на початковому етапі буде сам Трамп.
Особливості членства та управління в новій структурі:
- стандартний термін повноважень учасників обмежений трьома роками;
- країни, що внесуть понад 1 мільярд доларів протягом першого року, отримують право на постійне місце;
- голова самостійно визначає час, місце та порядок денний усіх засідань;
- голова має право виключати держави з організації (це рішення можна заблокувати лише двома третинами голосів членів).
Суперечки щодо фінансів
Найбільше запитань у потенційних партнерів викликає пункт про фінансовий контроль. Проєкт статуту передбачає, що Дональд Трамп матиме безпосередній вплив на кошти організації. Низка європейських держав уже отримала запрошення доєднатися до проєкту, проте більшість із них налаштовані скептично. Наразі європейські дипломати готують спільну позицію, щоб офіційно відхилити пропозицію Вашингтона, вважаючи такі умови прийнятними лише для авторитарного стилю управління.
«Рада миру» для Гази
Окремим напрямком ініціативи є створення спеціалізованої «Ради миру для Гази». Трамп уже обговорив цю ідею з президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм та прем’єром Канади Марком Карні. Втім, цей план натрапив на жорсткий опір Ізраїлю. Беньямін Нетаньягу заявив, що подібні кроки не були узгоджені з його урядом, що ставить під сумнів життєздатність регіонального відгалуження проєкту.
Хто вже в «першій панелі»
Поки тривають дипломатичні суперечки, Білий дім уже сформував склад першої виконавчої панелі організації. До цього вузького кола наближених осіб увійшли:
- держсекретар США Марко Рубіо;
- спецпредставник із питань Близького Сходу Стів Віткофф;
- зять президента Джаред Кушнер;
- колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер.
Попри задекларовані цілі щодо «тривалого миру», проєкт «Ради миру» наразі сприймається багатьма як спроба монетизувати геополітичний вплив США. Чи погодяться світові столиці платити мільярдну «вхідну ціну» за участь у структурі з одноосібним керуванням — головна інтрига наступних місяців.
Залишити коментар