Позивний Мамайка: як хорунжа 3-ї штурмової бригади будує «внутрішній стрижень» війська

Марина Мірзаєва, відома під позивним Мамайка, зустріла повномасштабне вторгнення у Боярці на Київщині. Вона швидко опинилася на передовій — спершу через евакуацію родини та волонтерство, а згодом як хорунжа у 3-й окремій штурмовій бригаді.

Її роль у підрозділі спершу викликала сумніви. Марина прагнула бойового досвіду, але після пояснень побратимів зрозуміла, що посада хорунжої — це відповідальність за традиції, цінності та культуру бригади.

Від цивільного життя до фронтового колективу

Початок війни Марина провела, рятуючи близьких і допомагаючи волонтерам. Саме тоді вона зустріла знайомих із цивільного життя, які запросили її до бригади. Позиція хорунжої передбачає підтримку особового складу, збереження внутрішнього порядку та передачу традицій новачкам.

«Я розуміла, що хорунжа — це людина, яка несе прапор підрозділу, сповідує й береже його традиції, цінності, плекає нові, оформлює їх і працює з особовим складом», — каже Марина.

Роль довіри та психологічної підтримки

Сьогодні Мамайка допомагає новобранцям адаптуватися до армії. Вона пояснює, що для бійця важливо мати поруч довірену особу, до якої можна звернутися по пораду чи просто поговорити по душах.

«Має бути довірена особа, до якої боєць може підійти й поговорити по душах. Потрібна психологічна підтримка — давай поговоримо. Є непорозуміння — давай розберемося разом із сержантами», — розповідає хорунжа.

Хоча Марина не називає себе психологом, тривала робота у підрозділі дозволяє їй відчувати стан і потреби солдатів. Вона наголошує, що спостереження за людьми зсередини допомагає краще розуміти колектив.

Військова дисципліна та культура

Марина переконана, що охайність, знання історії України та дотримання традицій підвищують ефективність бійців навіть у бойових умовах. Її досвід показує: фронт — це не лише зброя, а й культура, взаємоповага та підтримка всередині колективу.

Крім військової служби, Мамайка є авторкою книги «Жінки Свободи», що відображає історії та переживання жінок на війні. Її досвід — приклад того, як внутрішній стрижень підрозділу формується не лише наказами, а й живою турботою про людей.