Бойовий шлях Віталія
Віталій у свої 58 років очолює 2-гу стрілецьку роту 128-ї бригади «Дике Поле». Чоловік з березня 2022 року на фронті. Він беззмінно тримав оборону в Степногірську шість місяців та два дні. Це історія про незламність.
Мотивація захисника
До війни він працював за кордоном. Там сформувалася група з 16 однодумців. Вони повернулися заради захисту рідного дому. Патріотизм тоді був надвисоким. Це відчували усі українці. Віталій від початку очолював роти в різних батальйонах.
Газова атака та випробування позиціями
На спостережному пункті ворог влаштував справжнє пекло. Там постійно гриміли мінометні обстріли. Одного разу противник застосував хімічну речовину. У повітрі відчувався присмак ацетону та розчинника. Хлопці, що перебували глибше під землею, почали втрачати свідомість. Після цього ворог систематично рівняв ділянку з землею.
Трофеї з неба
Одного разу біля позицій впав ворожий літальний апарат «Молнія-2» з двома двигунами. Військові виявили там посилки окупантів. Траплялися медикаменти, галети та консерви. Також знайшли снікерси, якими часто ділилися бійці. Російська тушонка значно поступалася українській якості.
Важкий відхід з передової
Вихід з позицій виявився складнішим за оборону. Група вирушила о 5 ранку і йшла 12 кілометрів через заміновані поля. Довелося долати шлях під обстрілами. Завдяки погодним умовам вдалося вціліти. Останні двісті метрів Віталій долав на морально-вольових зусиллях. Коли дісталися своїх, радості не було меж.
Суть війни
На думку командира, людям вкрай потрібна ротація. Бійці готові воювати далі за умови відпочинку. Війна морально виснажує більше, ніж фізично. Це дуже тяжкий досвід для кожного.
Бої за Старомайорськ
Найбільше запам’яталися події 2023 року під Старомайорськом. Довелося замінити морську піхоту на передових позиціях. Через відмову деяких бійців Віталій пішов уперед сам з розвідником. Вони потрапили під щільний мінометний вогонь ворога. Окупанти тоді захопили в полон чотирьох піхотинців.
Психологія ворога
Під час діалогів полонені росіяни часто брехали. Казали, що вони лише водії водовозів. Повний обман у них. Натомість на полі бою окупанти поводяться неадекватно. Вони часто йдуть напролом під впливом заборонених речовин.
Віра у майбутнє
Ми вдома. Це наша рідна земля. Українці почали цінувати свій дім, працюючи за кордоном. Тепер ми маємо змінювати уклад життя. Це важливо для наших дітей та онуків. Хочеться просто жити у добробуті.
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Залишити коментар