Польща обрала нового президента — перемогу на виборах здобув консерватор і євроскептик Кароль Навроцький, який у другому турі випередив Рафала Тшасковського менш ніж на 2%. Офіційно новообраний президент приступить до виконання обов’язків 6 серпня.
Перші заяви Навроцького вже дають підстави очікувати змін у риториці й політиці Польщі щодо України. Попри формальну підтримку партнерства між країнами, тон новообраного лідера свідчить про прагнення до жорсткішого курсу й підкреслення польських інтересів.
Навроцький про партнерство з Україною
У своїй першій заяві після перемоги Навроцький наголосив, що представлятиме Польщу з гідністю та відстоюватиме її суверенітет на міжнародній арені:
«Можете бути впевнені, що як глава держави я не залишу поза увагою жодне з питань, важливих для Польщі та польського народу. Я гідно представлятиму вас на міжнародній арені, дбаючи про те, щоб до Польщі ставилися як до суб’єкта».
У відповідь на вітання президента України Володимира Зеленського Навроцький заявив про намір зберігати партнерство між країнами, однак додав, що для побудови безпечного майбутнього необхідно вирішити історичні суперечності.
Політик також підкреслив, що Польща була одним із найвідданіших союзників України у протистоянні російській агресії, хоча теперішні сигнали свідчать про зміну пріоритетів.
Погляди Навроцького: Україна, НАТО і історична пам’ять
Протягом передвиборчої кампанії Навроцький неодноразово робив критичні заяви на адресу України. Основними темами стали:
- питання Волинської трагедії, щодо якої він вимагає визнання провини з боку України як умову для євроінтеграції;
- заперечення можливості вступу України до НАТО в умовах триваючої війни;
- виступ проти відправлення польських військ в Україну під час агресії РФ.
Навроцький не заперечує гуманітарну допомогу українцям, які живуть і працюють у Польщі, але водночас виступає за обмеження міграційної політики ЄС, посилаючись на «перевантаження» польської системи через біженців з України.
Політична лінія: від прагматизму до націоналізму
Участь Навроцького в декларації, яка де-факто блокує вступ України до НАТО, стала тривожним сигналом для Києва. Документ не має юридичної сили, але відображає політичні настрої частини електорату й ультраправих кіл, з якими Навроцький активно співпрацював напередодні другого туру.
Хоча сам президент заявляє про засудження російського терору та називає Росію імперіалістичною державою, водночас не виключає діалогу з Путіним, якщо цього «вимагатимуть інтереси Польщі».
Прогнози експертів: що чекає на українсько-польські відносини
Колишній посол України в Польщі Андрій Дещиця вважає, що тональність взаємодії між Києвом і Варшавою зміниться на жорсткішу, хоча кардинальних зрушень не очікує:
«Очевидно, буде жорсткіше співпрацювати з Польщею, бо Навроцький — представник правої партії і сам собою консервативний, націоналістично налаштований».
Філософ Олексій Панич наголошує, що виборча кампанія Навроцького була радше популістською, ніж програмною. Він не виключає, що новий президент може використовувати українське питання як політичний інструмент.
Експерт Ігор Тишкевич також вважає, що тема українських біженців може стати предметом внутрішньої польської політики, зокрема як аргумент у переговорах з ЄС щодо міграційних квот.
Оптимістичні оцінки: роль народу і партій
Міжнародний оглядач Пьотр Кульба вважає, що на рівні народів відносини залишатимуться теплими, а риторика Навроцького не означає відмови від підтримки України:
«Президент Польщі — це фігура другого політичного ряду. Реальна політика формується партіями, а партійна риторика — еластична і переважно спрямована на підтримку України».
На думку Кульби, Навроцький керується не стратегією, а настроями футбольного фанатського середовища, з яким пов’язаний. Тому його заяви потрібно трактувати з урахуванням внутрішньої аудиторії.
Чинний президент Польщі Анджей Дуда вже заявив про намір зустрітися з наступником і обговорити подальші позиції країни щодо України, її євроінтеграційних прагнень і перспектив у НАТО. Це може стати тестом на реальну здатність Навроцького до конструктивної зовнішньої політики.
Залишити коментар