Опікове відділення у Дніпрі працює без пауз і вихідних, приймаючи поранених військових і цивільних з усієї країни. Повномасштабна війна перетворила кожну зміну лікарів на безперервну боротьбу не лише за фізичне виживання пацієнтів, а й за їхню здатність знову хотіти жити.
Із перших місяців вторгнення навантаження на медиків зросло у кілька разів. За словами лікаря-комбустіолога Владислава, відділення, розраховане раніше на 40 ліжок, довелося терміново розширювати — нині тут можуть одночасно лікуватися до ста пацієнтів.
Сюди доправляють людей з найважчими ураженнями:
- термічні та хімічні опіки
- мінно-вибухові травми
- обмороження
- холодові ураження
- загальне переохолодження
Операційні, реанімаційні бригади, лікарі та медсестри працюють цілодобово. Евакуація поранених не зупиняється ні вдень, ні вночі — незалежно від погоди чи інтенсивності бойових дій.
Найбільшим випробуванням для системи став 2023 рік. Узимку за одну ніч до відділення доставили 37 військових з обмороженнями. Така кількість важких пацієнтів одномоментно вимагала колосальних ресурсів і повної мобілізації персоналу.
Більшість військових надходять у критичному фізичному стані та з важкими психологічними травмами. Багато хто роками не був удома, пережив втрату побратимів і постійний страх.
«Ми намагаємося дати їм хоча б трохи тепла й відчуття безпеки, заспокоїти після пережитого. До нас постійно приїжджають волонтери, психологи, психіатри. Ми всі разом працюємо, щоб підтримати цих людей», — розповідає Владислав.
З медикаментами та витратними матеріалами відділення забезпечене. Однак головний виклик — масштаб лікування. Тяжкі опіки неможливо подолати зусиллями однієї людини.
Під час складних оперативних втручань одночасно працюють 4–5 комбустіологів, а загалом у процес залучені десятки фахівців. Час тут має вирішальне значення — кожна зайва хвилина може коштувати пацієнту життя.
«Майже кожне одужання тяжкого опікового хворого — це диво. Особливо, коли бачиш родичів, які приїжджають з усієї України й просять зробити неможливе», — зізнається лікар.
Серед історій, які запам’ятовуються на все життя, — військовий із 90% опіків тіла та ураженням дихальних шляхів. Він переніс десять операцій із пересадки шкіри, тривалу реабілітацію і вижив. Сьогодні чоловік служить як обмежено придатний, ремонтує автомобілі для армії.
Лікар пояснює: обширний опік — це удар по всьому організму. Страждають серце, печінка, нирки. Людина перебуває у стані важкої інтоксикації, і без комплексної допомоги організм просто не витримує.
Саме тому лікування включає:
- інтенсивну терапію
- багатоетапні хірургічні втручання
- тривалу реабілітацію
Одна з найемоційніших історій — про військового з Донеччини, який після вибуху був упевнений, що його дружина та діти загинули. Він відмовлявся боротися за життя, і лікарям було надзвичайно важко з ним працювати.
Через тиждень, коли чоловік перебував у реанімації, до нього приїхала родина — жива й неушкоджена. Після цієї зустрічі він почав змінюватися на очах. Попри 75% опіків тіла, пацієнт вижив, був списаний зі служби й нині виховує своїх дітей.
У такі моменти, кажуть лікарі, стає зрозуміло: людський дух і підтримка близьких інколи лікують не гірше за медикаменти. У Дніпрі медики щодня роблять те, що для багатьох здається неможливим — без гучних слів, але з повною відданістю рятують життя в умовах війни.
Залишити коментар