Після ухвалення Верховною Радою постанови про перейменування 165 населених пунктів у межах дерусифікації, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав не зупинятися на досягнутому та порушив питання про нові перейменування. Серед них – місто Павлоград на Дніпропетровщині, яке наразі не потрапило до переліку змінених топонімів.
Постанову №11363 було прийнято 5 червня. Вона стосується перейменування населених пунктів, що містять у своїх назвах символіку російської імперської політики або не відповідають нормам державної мови. У документі згадано 17 областей України, включно з прифронтовими та приазовськими регіонами.
“Ніякої Побєди, Надеждівки та інших назв, пов’язаних з країною-агресором. Топонімічний простір — невід’ємна частина мовного середовища нашої держави. Тому, очищуючи назви населених пунктів від штучних маркерів російської та радянської спадщини, ми очищуємо свій мовний простір від рештків колоніального минулого”, – заявив Тарас Кремінь.
Попри масштабність ухваленого рішення, частина міст, що також асоціюються з російським або радянським минулим, залишилися поза постановою. Мовний омбудсмен висловив сподівання, що ситуацію буде виправлено найближчим часом.
За словами Кременя, з-поміж міст, які потребують перейменування, особливу увагу слід звернути на Павлоград, Синельникове та Первомайськ. Саме вони, на думку уповноваженого, мають стати наступними у процесі дерусифікації топонімів.
Питання щодо перейменування Павлограда викликає жваву дискусію в суспільстві, адже місто має давню історію, але його назва походить від російського імператора Павла I. У нинішніх умовах широкої деколонізації та мовного очищення країни, така назва, як вважають фахівці, більше не може залишатися поза увагою.
Залишити коментар