Ілон Маск офіційно оголосив про створення нової політичної сили у США. Його мета — кинути виклик багаторічному домінуванню демократів та республіканців і представити інтереси більшості середнього класу.
Про це він заявив 7 червня, зазначивши, що Америка потребує “партії, яка представляє 80% населення”. Після голосування серед підписників у X Маск презентував власний політичний проєкт — America Party. Водночас між мільярдером і екс-президентом Дональдом Трампом спалахнула публічна суперечка, що лише підкреслила глибину політичного розламу в країні.
Невдоволення двопартійною системою зростає
Двопартійна політична структура в США — явище, яке існує десятиліттями. Проте дедалі більше американців вважають, що ця модель вичерпала себе. Як свідчить опитування Gallup, проведене восени минулого року, 58% респондентів підтримують створення третьої партії. Найбільше прихильників цієї ідеї серед молоді — майже половина опитаних до 30 років заявили, що не бачать себе в нинішньому політичному виборі.
Це невдоволення дедалі частіше набуває політичних форм. Наприклад, у Нью-Йорку перемогу на праймеріз Демократичної партії здобув Зохран Мамдані — представник лівої партії “Демократичні соціалісти Америки”. Таким чином, критику двопартійності озвучують вже навіть із середовища чинних партій.
Чому третій партії так важко прорватися?
Одна з головних причин — мажоритарна виборча система, що діє у США. Тут принцип “переможець отримує все” позбавляє шансів слабші партії: друге місце не дає нічого, навіть якщо програв кандидат лише на один голос.
До того ж, правила висування кандидатів у багатьох штатах надто складні. Збір підписів, юридичні процедури та фінансові витрати — усе це потребує значної інфраструктури, якою зазвичай володіють лише демократи та республіканці.
Ще один бар’єр — гроші. Виборчі кампанії в США надзвичайно дорогі, а великі донори майже не підтримують нові партії, воліючи інвестувати в перевірених гравців. А без потужної реклами в медіа вийти на загальнодержавний рівень практично неможливо.
Прецеденти успіху: коли “треті” вигравали
Попри системні труднощі, в історії США були випадки прориву. Найвідоміший — вибори 1998 року, коли актор і рестлер Джессі Вентура переміг у гонці за губернаторське крісло Міннесоти від “Партії реформ”. Його харизма і відсутність “політичного бекграунду” виявилися перевагою, а не недоліком.
Інші приклади — Ловелл Вейкер у Коннектикуті та Волтер Хікель в Алясці. Але майже завжди йшлося про регіональний рівень або дуже специфічні політичні обставини.
Єдиним прикладом національного успіху є Теодор Рузвельт, який у 1912 році здобув друге місце на виборах президента, балотуючись від Прогресивної партії. Однак навіть цей приклад — виняток: Рузвельт уже двічі був президентом і мав потужну особисту підтримку. Після його програшу партія швидко зникла.
Шанси Маска: у чому його переваги і ризики
Ілон Маск має кілька унікальних переваг — всесвітньо відомий бренд, колосальні фінансові ресурси і доступ до власної соціальної мережі X, де він може безпосередньо спілкуватися з мільйонами американців.
Однак його шлях також буде непростим. Опоненти з обох таборів навряд чи стоятимуть осторонь. Дональд Трамп уже відкрито погрожував переглянути контракти держави з компаніями Маска, а також натякав на можливу депортацію підприємця зі США.
Крім того, успіх третьої партії на національному рівні вимагає підтримки частини політичної еліти — в Конгресі, у штатах, серед бізнесу. А це якраз той ресурс, який найважче залучити без втрат, зокрема й репутаційних.
Проте політична ситуація в США давно вже не передбачувана. Те, що ще вчора здавалося неможливим, сьогодні стає реальністю. І поява America Party Маска — ще один приклад того, що нова ера в американській політиці лише починається.
Залишити коментар