Франція може залишити інтегроване військове командування НАТО, якщо Марін Ле Пен переможе на президентських виборах 2027 року. Заява пролунала саме в момент, коли країни Альянсу обговорюють безпеку Європи на зустрічі у Швеції.
Лідерка ультраправого “Національного об’єднання” в ефірі BFM TV заявила, що Париж має зберегти членство в НАТО, але відмовитися від участі у військовій системі управління Альянсу.
“Ми маємо вийти з інтегрованого командування НАТО. Ми повинні залишитися в НАТО, але вихід з командування не перешкоджає взаємодії з союзними силами”, — сказала вона.
Для Ле Пен ця позиція не нова. Вона давно стверджує, що нинішня модель співпраці в межах НАТО робить Францію надто залежною від Вашингтона та послаблює її політичну автономію.
“Насправді ми залежимо від рішень (президента США — ред.) Дональда Трампа, і це прикро”, — додала політикиня.
Її слова викликали жорстку реакцію французького МЗС. Міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро, який також перебував на зустрічі НАТО у Швеції, заявив, що подібні заклики є небезпечними для союзників, які безпосередньо стикаються з російською агресією.
“Заклики деяких французьких політичних діячів до виходу з НАТО є очевидно нерозсудливими й цілком безвідповідальними”, — заявив міністр.
За словами Барро, Сполучені Штати зараз переглядають рівень своєї присутності в Європі, а тому європейські країни мають не послаблювати співпрацю, а навпаки – зміцнювати власні оборонні можливості та “європеїзувати НАТО”.
Інтегроване військове командування НАТО координує взаємодію армій 32 держав-членів Альянсу та забезпечує спільне оперативне управління силами.
Попри гучні заяви, політичне майбутнє самої Ле Пен залишається невизначеним. Її участь у президентських виборах 2027 року залежить від рішення апеляційного суду, яке очікують до кінця 2026-го.
У березні 2025 року суд визнав політикиню винною у розтраті майже трьох мільйонів євро коштів Європарламенту. Ле Пен отримала чотири роки умовного ув’язнення та п’ятирічну заборону обіймати державні посади. Саме це рішення наразі блокує її можливість балотуватися на пост президента. Її адвокати подали апеляцію.
Ще восени 2025 року Ле Пен заявляла, що відмовиться від участі у президентських перегонах, якщо суд не скасує заборону. У такому разі кандидатом від “Національного об’єднання” може стати її соратник Жордан Барделла.
Сам Барделла раніше висловлювався обережніше щодо НАТО. У березні 2026 року він заявив, що не підтримував би вихід Франції з військового командування Альянсу під час війни.
Як Ле Пен і її партія дійшли до нинішнього впливу
“Національне об’єднання” заснував Жан-Марі Ле Пен – батько нинішньої лідерки партії. Він тричі брав участь у президентських виборах Франції та у 2002 році вийшов до другого туру, де програв Жаку Шираку.
Марін Ле Пен двічі повторювала цей результат – у 2017 та 2022 роках вона доходила до фінального туру президентських виборів, але поступалася Емманюелю Макрону.
Політикиня також неодноразово виступала проти антиросійських санкцій та підтримувала зовнішню політику Росії щодо України й Сирії.
На дострокових парламентських виборах 2024 року партія Ле Пен здобула понад 33% голосів у першому турі. Втім після другого туру “Національне об’єднання” опинилося лише на третьому місці за кількістю мандатів.
Залишити коментар