Проблема для Європи – не лише у виведенні американських солдатів із Німеччини. Значно серйозніше те, що Вашингтон одночасно тисне на Берлін економічно, скорочує військові гарантії та демонструє готовність до зближення з Москвою.
Саме так аналітики оцінюють новий виток напруженості між США та Німеччиною, який уже починає впливати на всю систему безпеки НАТО.
Адміністрація Дональда Трампа планує протягом найближчих 6 – 12 місяців скоротити американський контингент у Німеччині приблизно на 5 тисяч військових. Формально йдеться лише про частину сил – близько 14% від 36 тисяч американських військових, які залишаються на території країни.
Втім, у Берліні це рішення сприймають радше як політичний сигнал, а не суто військовий крок. Німеччина досі залишається головним логістичним центром США в Європі. Особливе значення має база Рамштайн, через яку роками забезпечували американські операції від Афганістану до Близького Сходу.
Набагато більше занепокоєння у європейських столицях викликали інші рішення Вашингтона. Зокрема, США відмовилися від планів розміщення в Німеччині далекобійних систем Tomahawk та гіперзвукових ракет Dark Eagle. Експерти вважають, що це створює прогалину у стримуванні Росії, яку європейські держави поки не здатні закрити самостійно.
Директор берлінського аналітичного центру Global Public Policy Institute Торстен Беннер наголосив, що символічне скорочення військ не є головною проблемою. За його словами, значно серйознішими є комплексні зміни у відносинах між США та Європою.
Тиск іде одразу в кількох напрямках
- підвищення американських мит на європейські автомобілі до 25%;
- відмова США від розміщення частини ракетних систем у Німеччині;
- економічні наслідки війни з Іраном;
- ознаки політичного зближення Вашингтона та Москви.
Торговельне протистояння вже боляче вдарило по німецькій економіці. Після загострення конфлікту експорт до США помітно скоротився, а нові автомобільні мита лише посилили тиск на одну з ключових галузей країни.
Ситуація ускладнилася ще й через подорожчання енергоносіїв на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Німецький уряд уже переглянув прогноз економічного зростання у бік зниження, а рівень довіри бізнесу впав до найнижчого рівня за останні шість років.
На цьому тлі в НАТО дедалі частіше говорять про необхідність для Європи самостійно брати більше відповідальності за власну безпеку. У Німеччині вже збільшують оборонні витрати та планують до 2029 року створити найбільші звичайні збройні сили в Європі.
Берлін також активніше координує оборонну політику з Францією. Особливу увагу сторони приділяють питанням ядерного стримування, намагаючись зменшити залежність від американських гарантій.
Критика дій Вашингтона звучить навіть усередині США. У Конгресі попереджають, що скорочення присутності в Європі може послабити НАТО та ускладнити швидке реагування на потенційні загрози.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також заявив, що найбільшу небезпеку для трансатлантичної спільноти сьогодні становлять не зовнішні противники, а внутрішній розкол між союзниками.
Додатковий ризик для Європи створює й конфлікт США з Іраном. Військові ресурси Вашингтона дедалі більше залучені на Близькому Сході, тоді як європейські країни переозброюються повільно і значною мірою залежать від закупівель американської техніки.
У результаті Європа опиняється між двома проблемами одночасно: скороченням підтримки з боку США та недостатньою готовністю самостійно гарантувати власну безпеку.
Аналітики попереджають, що нинішній конфлікт між Вашингтоном і Берліном може стати лише початком масштабнішої кризи у відносинах США та Європи. І наслідки цього здатні вдарити не тільки по обороні континенту, а й по економічній стабільності всього регіону.
Залишити коментар