Психіатр за освітою, гірничий рятувальник за фахом, фронтовик і рок-музикант за покликанням — таким є Михайло Михайлов. Його життєвий шлях — це приклад глибокого внутрішнього пошуку, трансформації під впливом війни та щирої любові до музики й людей.
«Ще студентом я зрозумів: найбільше диво в цьому світі — це життя. І відчув це кожною клітиною», — каже Михайло.
Від «Кіно» до «Свой среди»
Захоплення рок-музикою почалось у дошкільному віці — з касети із піснями гурту «Кіно», яку приніс старший брат. Згодом це захоплення трансформувалось у власну творчість. Михайло створив рок-гурт «Свой среди», який існує й досі. Назва — гра смислів: «Свій серед чужих чи серед своїх? Кожному своє», — посміхається фронтмен.
Колектив неодноразово змінював склад, однак залишався вірним своїм цінностям: емоційна сумісність, людяність та спільний ритм важливіші за музичну досконалість.
Рок і психіатрія: філософія життя
З дитинства Михайло мріяв бути інженером, як батько. Але в старших класах його захопила філософія, а згодом — психологія. Психіатрія стала спробою не просто зрозуміти людей, а допомогти їм. І ця професія досі надихає його: після фронту Михайло повернувся до роботи, консультує ветеранів і переселенців.
Війна як виклик і трансформація
У 2014 році, не вагаючись, Михайло вирушив добровольцем у зону АТО. «Я усвідомлював, що там потрібен більше, ніж у цивільному житті. Не шкодую», — згадує він. На фронті зустрів багато неочікуваних людей — музикантів, дизайнерів, підприємців.
Після повернення змінився — з’явились нові сенси, з’явилась потреба осмислення. Цей досвід трансформував і його творчість: більше пісень українською, більше лірики, більше ніжності. «Хочеться писати не про боротьбу, а про світло», — зізнається Михайло.
Після війни — музика і психологія
Михайло працює гірничим рятувальником і паралельно — з ветеранами. Займається психологічною допомогою, проводить індивідуальні консультації та тренінги, очолює ветеранську організацію. Його завдання — допомогти тим, хто пройшов війну, знайти себе знову.
Творчість не полишає його ні на день: гурт працює над новим альбомом «Бий барабан», готується до зйомок кліпів. Михайло сам пише тексти пісень, які стають відображенням його внутрішніх переживань і бачення світу.
Про музу, гумор і цінності
Творча муза приходить вночі — тоді, коли найменше подразників і є час на саморефлексію. Серед музичних кумирів — Джимі Гендрікс, Курт Кобейн, Джим Моррісон.
Михайло цінує в людях гумор і відповідальність: «Почуття гумору — це ознака інтелекту. А самоіронія — ознака зрілості».
Сім’я підтримує його у всьому, хоч музика — це і про великі витрати, і про час. А син — обрав інший шлях: хоче стати військовим пілотом.
Про дива і плани
На Новий рік Михайло не загадує бажань. «Я — психіатр. Усі мрії здійснюються через планування і дії», — каже він. Проте в дива вірить. Найбільше з них — це саме життя.
«Я бажаю всім добра та любові. І любов множте, і себе множте в коханні».
Михайло Михайлов — це про силу, яка народжується в тиші, про віру, що приходить після війни, і про музику, яка стає мовою внутрішнього світу.
Залишити коментар