Ще одне судно з українським зерном сумнівного походження зайшло до ізраїльського порту Хайфа – і це вже не одиничний випадок, а сигнал, який у Києві розцінили як загрозу двостороннім відносинам.
Міністерство закордонних справ України вирішило діяти жорсткіше. Посла Ізраїлю викликають для вручення офіційної ноти протесту – зустріч запланована на ранок 28 квітня. Причина – повторне прибуття судна із зерном, яке Україна вважає викраденим з тимчасово окупованих територій.
Очільник МЗС Андрій Сибіга публічно висловив обурення реакцією ізраїльської сторони. За його словами, Київ уже попереджав про ризики, пов’язані з попереднім судном, однак належної відповіді не отримав.
“Важко зрозуміти відсутність адекватної реакції Ізраїлю на законну вимогу України щодо попереднього судна, яке доставило викрадені товари до Хайфи. Тепер, коли до Хайфи прибуло ще одне таке судно, ми вкотре застерігаємо Ізраїль від прийняття викраденого зерна та нанесення шкоди нашим відносинам”
Історія має передісторію. У середині квітня в тому ж порту вже розвантажили балкер Abinsk, який, за інформацією української сторони, перевозив зерно з окупованих територій. Україна заздалегідь інформувала Ізраїль про можливе походження вантажу та наголошувала на незаконності таких поставок.
Більше того, Київ офіційно звертався із запитом про міжнародну правову допомогу – йшлося про арешт цієї партії зерна. Проте подальші дії ізраїльської сторони не задовольнили українську дипломатію.
У розвідці підкреслюють: подібні випадки – не виняток, а частина системної практики. Росія регулярно вивозить зернові культури з тимчасово окупованих територій України, після чого продає їх на зовнішніх ринках під виглядом власного експорту.
Для цього використовують порти Азовського та Чорного морів, зокрема інфраструктуру Севастополя. Масштаби операції значні: лише у 2025 році, за оцінками, було вивезено понад 2 мільйони тонн зерна. Причому більша частина – приблизно 1,4 мільйона тонн – припала на другу половину року.
Нинішня ситуація з новим судном у Хайфі може стати черговим тестом для українсько-ізраїльських відносин – і водночас індикатором того, як міжнародні партнери реагують на питання походження ресурсів із окупованих територій.
Залишити коментар