Для когось робота – це лише графік та обов’язки, але для начальника караулу з міста Шахтарське Олега Корнієнка вона стала справою всього життя. Його шлях у ДСНС розпочався ще у 2000 році. Тоді молодий чоловік прийшов у пожежну охорону через збіг життєвих обставин, навіть не здогадуючись, що затримається тут на чверть століття.
Сьогодні його буденність – це постійний ризик. Повномасштабна війна перетворила звичні виклики на смертельні пастки. Тепер замість звичайних пожеж рятувальникам доводиться розбирати завали після ракетних ударів та приборкувати вогонь, що спалахує внаслідок ворожих обстрілів. У таких умовах кожен виїзд стає іспитом на професійну витривалість.
Найстрашніше під час роботи – тактика повторних ударів. Минулої зими підрозділ Олега потрапив під таку атаку під час ліквідації наслідків «прильоту». Російський безпілотник з’явився раптово. Удар – і один із бійців отримує важке поранення уламком у грудну клітку. Серед пилу та гуркоту вибухів Олег та його команда мали не лише рятуватися самі, а й надавати допомогу побратиму, про що повідомляє Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області.
«Такі події не стираються з пам’яті. Страх, напруга, відповідальність – усе це проживається щодня, але витримку допомагає зберігати підтримка колег і відчуття обов’язку. Хто, як не я, повинен робити цю роботу?»
За двадцять чотири роки служби досвідчений надзвичайник спробував себе на різних посадах. Проте він завжди повертався до караульної служби. Олег переконаний: його місце «на землі», там, де результат праці можна побачити миттєво – у вдячних очах людей, чиї життя вдалося зберегти. Його опорою є колектив, який він вважає не просто колегами, а справжніми друзями.
«Для мене результат нашої роботи – це визнання і довіра людей. Бо справжній героїзм – у щоденних вчинках і готовності ризикувати заради життя інших»,









Залишити коментар