Чергове засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу, що заплановане на 21 квітня в Люксембурзі, навряд чи принесе довгоочікувані рішення щодо фінансової допомоги Україні. Попри заклики очільниці європейської дипломатії Каї Каллас негайно розблокувати 90-мільярдну позику та 20-й пакет санкцій проти країни – агресора, у дипломатичних колах панує скептицизм. Європейські посадовці натякають, що ключові домовленості можливі лише після остаточного формування нового уряду в Угорщині.
За інформацією джерел Суспільного серед європейських дипломатів, чинний склад кабінету міністрів у Будапешті не налаштований на радикальні зміни позиції.
“Це все ще чинний уряд, тож я не очікую, що буде оголошено про якісь значні зміни, але ми сподіваємося. нам потрібно розблокувати кілька питань щодо нашої підтримки України. І найважливішим зараз є 90 мільярдів”, — зазначають дипломати.
Ситуація настільки напружена, що Європейська комісія пішла на безпрецедентний крок, відправивши свою команду безпосередньо до Будапешта. До складу делегації увійшли керівник Офісу президентки Єврокомісії та кілька генеральних директорів, які мають налагодити контакт із представниками майбутньої угорської влади.
Очікується, що засідання в Люксембурзі проігнорує Петер Сійярто. Окремі дипломати впевнені, що його поява була б справжньою несподіванкою. Тим часом Кая Каллас планує порушити гостре питання конфіденційності всередині блоку, згадавши нещодавні інциденти з витоком даних із Угорщини до Москви.
“Я очікую, що вона на цьому міністерському рівні підтвердить важливість конфіденційності та того, що ми називаємо принципом щирої співпраці, як основу того, як ми ведемо справи в ЄС і працюємо як спільнота”, — додали європейські дипломати.
Раніше, 16 квітня, Каллас на тлі чергових російських обстрілів України наголосила на пріоритетності розгляду Радою ЄС кредитної лінії та нових санкційних обмежень. Ці питання залишаються “замороженими” через позицію окремих країн, зокрема Угорщини та Словаччини, яка, хоч і пообіцяла не блокувати кредит, зберігає за собою право вето на санкції.
Хронологія та умови надання допомоги на 90 мільярдів євро
Історія цього масштабного кредиту розпочалася наприкінці 2025 року, коли лідери ЄС погодили виділення коштів для України на дворічний період. Важливо, що джерелом фінансування визначено бюджетний резерв Євросоюзу, а не прибутки від заморожених російських активів, як пропонувалося раніше.
Процес легалізації допомоги пройшов кілька етапів протягом початку 2026 року:
- 14 січня: Єврокомісія презентувала законодавчу базу для фінансування військових та цивільних потреб Києва;
- 21 січня: Європарламент підтримав механізм розширеного співробітництва для активації Loan for Ukraine;
- 11 лютого: відбулося фінальне голосування євродепутатів за три законодавчі акти, що відкривають шлях до виплат.
Проте вже 20 лютого Угорщина заблокувала процес, висунувши претензії щодо зупинки транзиту нафти трубопроводом “Дружба”. Будапешт звинувачує Київ у свідомому припиненні постачань, попри пояснення української сторони про пошкодження інфраструктури внаслідок російських ударів у районі Бродів.
Українське МЗС неодноразово спростовувало закиди Петера Сійярто, називаючи його заяви про “внутрішнє політичне рішення” Києва такими, що грають на руку Кремлю. Угорський міністр продовжує стверджувати, що Росія не обстрілювала нафтопровід, ігноруючи фактичні дані про руйнування.
Ситуація зайшла у глухий кут, адже Єврокомісія, за словами Валдіса Домбровскіса, наразі не розглядає жодних альтернативних планів виділення коштів в обхід угорського вето. У Брюсселі все ще сподіваються на дипломатичне вирішення конфлікту.
Останній березневий саміт підтвердив непохитність Віктора Орбана. Він прямо заявив: жодної підтримки України, включаючи розблокування 90-мільярдної позики, не буде, доки нафта знову не піде через “Дружбу”. Таким чином, майбутнє фінансової стабільності України на 2026 – 2027 роки залишається заручником енергетичного шантажу.
Залишити коментар