Війна не зупинила роботу гематологічної служби у Дніпрі. Навіть у найскладніші періоди лікарі продовжують рятувати дорослих пацієнтів із тяжкими захворюваннями крові, впроваджують нові методи лікування та беруться за унікальні трансплантації.
Про щоденну роботу відділення, виклики воєнного часу та історії пацієнтів розповів лікар-гематолог Максим, який працює у відділенні вже багато років.
За його словами, гематологічне відділення функціонує понад три десятиліття і спеціалізується на допомозі дорослим пацієнтам з онкогематологічними та неонкологічними патологіями.
«Наше відділення працює більше 30 років, і ми надаємо допомогу дорослим пацієнтам із онкогематологічними та неонкологічними патологіями. У стаціонарі найбільше пацієнтів із лімфопроліферативними захворюваннями, лімфомами та гострими лейкеміями. Також ми допомагаємо пацієнтам із неонкологічними патологіями, гемалітичною анемією та вродженими гемалітичними анеміями», – розповідає лікар.
Важливим етапом у розвитку відділення стало відкриття блоку трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Він почав працювати з серпня.
Початок повномасштабної війни суттєво змінив навантаження на медиків. У перші дні кількість пацієнтів різко зменшилася через евакуацію за кордон. Лікарі тоді не мали впевненості, як забезпечувати хворих ліками та компонентами крові, адже лікування таких пацієнтів тривале й складне.
Згодом ситуація кардинально змінилася. До Дніпра почали евакуювати людей з Донецької, Запорізької, Луганської та Харківської областей. Відділення швидко заповнилося й навіть перевищило довоєнні показники.
Окремою категорією стали військовослужбовці. Їм надають допомогу не лише після поранень – у захисників виявляють і соматичні, зокрема онкогематологічні, захворювання.
«Онкогематологічні захворювання серед військових теж не рідкість. Незважаючи на війну, наше відділення продовжує розвиватися, вдосконалюватися та впроваджувати сучасні методи діагностики й лікування. Ми довго йшли до того, щоб почати проводити трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин», – зазначає Максим.
Реалізацію цих планів у 2022 році ускладнила війна, однак будівництво відділення не зупинилося. Наразі працює трансплантаційний блок на одне ліжко, а паралельно за підтримки міжнародних партнерів зводять велике профільне відділення.
Станом на сьогодні лікарі вже виконали п’ять аутологічних трансплантацій стовбурових клітин. Двоє з цих пацієнтів – військові.
Першим військовослужбовцем, якому провели таку трансплантацію, став Володимир. Операція пройшла успішно, однак лікування триває, адже захворювання потребує тривалої підтримуючої терапії.
Особливою для лікарів стала історія військового з позивним Санта. Чоловіка близько 56 років доправили на консультацію з іншого закладу, і спочатку він скептично поставився до госпіталізації.
«Мені все добре, чого мене сюди возять?» – сказав він на початку.
Після обстеження діагноз підтвердився, і пацієнту розпочали лікування. Для нього було принципово важливо завершити терапію і повернутися до своїх побратимів.
Після двох курсів хіміотерапії Санту евакуювали до Києва, де він продовжив лікування. Відтоді він регулярно виходить на зв’язок із лікарями.
«Я в строю», – коротко пише він у повідомленнях.
За словами Максима, такі слова мають для медиків особливе значення.
«Такі повідомлення надихають, бо показують, що ми робимо свою роботу якісно і допомагаємо тим, хто насправді допомагає країні – нашим військовим», – каже лікар.
Він додає, що саме завдяки відвазі й мужності українських захисників медики мають змогу не лише працювати, а й розвиватися, впроваджувати сучасні методи лікування та надавати якісну допомогу в Україні – вільній і незалежній.
Залишити коментар