Дмитро вже десять років працює хірургом. Його команда раніше лікувала цивільне населення, виконуючи операції та надаючи первинну допомогу в спокійнішому режимі. Але після початку повномасштабної війни у 2022 році їхня діяльність зосередилась на роботі з військовослужбовцями.
Лікар пояснює, що нині сформовано відділення, де вони працюють із бійцями, які прибувають у межах загальної евакуації з передової. Майже всі пацієнти – це військові з пораненнями. Команда здійснює первинну допомогу, проводить оперативні втручання та скеровує пацієнтів далі на наступні етапи медичної евакуації.
На передовій функціонують стабілізаційні пункти, де бійцям зупиняють кровотечі та проводять огляд перед транспортуванням. Дмитро додає, що через обстріли умови там надзвичайно важкі. Після прибуття до медиків пацієнтів одразу обстежують – роблять УЗД, КТ чи рентген. У разі критичної кровотечі або ураження внутрішніх органів їх негайно беруть в операційну. Якщо стан дозволяє, проводять перев’язки, контролюють рани та видаляють небезпечні осколки.
Високий темп роботи став для колективу серйозним викликом, адже через рух фронту щодня приймають нових поранених, і необхідно забезпечувати вільні місця. Дмитро визнає, що адаптація була складною і медики проходили її поступово.
Допомога часто триває й поза робочим графіком: чергова зміна, транспортування пацієнтів, перев’язки. Буває, доводиться евакуйовувати людей без ліфтів, несучи їх на ношах до транспорту чи вокзалу.
За словами лікаря, повністю звикнути до таких умов неможливо, однак вони навчилися працювати в цих реаліях. Попри це, кожен день залишається випробуванням і психологічно, і фізично.
Серед випадків, що запам’ятались найбільше, Дмитро згадує військовослужбовця після мінометної травми. Чоловік близько 30 років нічого не пам’ятав – ані імені, ані віку. Через документи та соцмережі лікарі знайшли його родину. У пацієнта була ретроградна амнезія, однак після приїзду близьких спогади почали відновлюватися.
Інший випадок стосувався 18-річного воїна з незначним пораненням стегна, у якого через довго накладений турнікет виникла поліорганна недостатність. Дмитро каже, що необхідно було терміново ампутувати кінцівку до пахової складки, інакше юнак не вижив би. Після операції стан стабілізувався і пацієнта передали для подальшої евакуації.
Хірург наголошує, що лікарю необхідно контролювати емоції:
«Будь-яка емоція може призвести до помилки з тяжкими наслідками. Лікар повинен бути зібраним і навчатися цьому ще з інтернатури».
На його думку, медик є охоронцем здоров’я, адже допомагає пацієнту повернутися додому та надає моральну підтримку тим, хто цього потребує. Дмитро підсумовує словами:
“Лікар – це охоронець здоров’я. Він допомагає пацієнту стати на ноги та піти додому здоровим. Крім того, надає моральну підтримку, особливо тим, хто самотній. Якщо не підтримати пацієнта, він довго відновлюватиметься”.
Наприкінці він звертається до всіх із побажанням бути стійкими й обачними:
“Тримаємо кулаки і завжди разом”.
Залишити коментар