У підрозділі 67 ОМБр створили взвод наземних роботизованих комплексів, і рішення виникло після бойових виходів, коли військовим доводилося долати до восьми кілометрів пішки під обстрілами. Саме цей досвід став причиною того, що бійці почали удосконалювати НРК, пристосовуючи їх до евакуаційних і логістичних завдань.
Командирка роти з позивним Ксена пояснює, що разом із військовими відновила декілька старих платформ, а після цього підрозділ пройшов навчання у 3-й штурмовій бригаді та розпочав виконання місій.
«Ми тільки почали, а вже навчаємо інших – з бригади та з сусідніх частин приїжджають подивитися, як це працює»
, зазначає вона.
Бійці залучають НРК для укріплення позицій, доставки боєприпасів, а також для евакуації поранених і загиблих. Першим завданням стала тривала трьохгодинна евакуація, яку командирка описує так:
«Було дуже нервово, але ми впоралися. Від їхніх дій залежить, чи людина залишиться жива»
.
Підрозділ постійно вдосконалює техніку – змінюють ходову частину, покращують зв’язок і батареї, а нові моделі випробовують у полі перед тим, як відправляти в роботу. Ксена підкреслює зміни, що відбулися у війні:
«Технологічна війна змінилася на 180°. Те, що здавалося фантазією, зараз реальність – FPV, НРК, поєднання систем»
.
За словами командирки, підрозділ регулярно закриває збори на обладнання.
«Війна – дуже дороге “задоволення”. На один дрон інколи йде 30 тисяч гривень, а ми можемо втратити кілька за тиждень»
, додає вона.
Попри всі труднощі, Ксена наголошує на головному:
«Я дуже пишаюся своїми людьми. Якщо до нас переходять із інших підрозділів – значить, ми робимо все правильно»
Залишити коментар