Півтора року тому пілот БпЛА «Джордан» уклав контракт із 108-ю Кодацькою бригадою територіальної оборони, і нині він наголошує, що радий можливості робити свій внесок у захист країни від російських окупантів. До служби Андрій працював у «Комфі», де займався продажем обладнання, а також мав досвід у баскетболі та кіберспорті.
Коли він порівнює підготовку кіберспортсменів і вимоги до операторів дронів, то відзначає подібність навичок.
«Люди, які мають тягу до кіберспорту, які намагаються досягнути чогось в комп’ютерних іграх, набагато простіше адаптуються до бойової роботи з дронами, – зазначає «Джордан». – Впливає реакція, посидючість. Для того, щоб чогось досягти в кіберспорті, потрібно натренувати кібердисципліну в грі, а для цього потрібно від багато чого відмовитись».
Перед повномасштабним вторгненням він збирався їхати до Польщі на кіберспортивний турнір, але ранкове повідомлення від мами та сестри про початок війни змінило ці плани. Андрій пригадує, що спершу не міг повірити їхнім словам і телефонував батькові, проте зв’язку не було через обстріли веж.
Згодом він почув від рідних про удари по Києву та роботу ППО в Дніпрі. Коли вдалося додзвонитися батькові, той попросив зібрати речі, бо мав намір іти до військкомату. Спроба переконати батька взяти Андрія з собою завершилася відмовою: той наполягав, що хтось має залишитися з сім’єю.
Після нетривалого перебування в Німеччині родина вирішила повернутися в Україну. У цей час Андрій побачив на «ютубі» відео підрозділу TERRA у 3-й штурмовій бригаді, де працювали FPV-розрахунки та оператори Mavic зі скидом. Побачене визначило його вибір, і хлопець почав наполягати, що хоче йти служити або до 3-ї штурмової, або до «Азову», або до 108-ї бригади ТрО, де перебував його батько.
У підрозділ Андрій потрапив через рекрутинг у Дніпрі. Він підкреслює, що його провели всіма етапами – від БЗВП до вступу в РУБАК. За його словами, враження від умов, підготовки та ставлення командирів від початку були позитивними.
«На момент, коли я почав розуміти, де я знаходжусь і що тут відбувається, враження склалось дуже добре, – згадує «Джордан». – Насправді, думав буде гірше. Забезпечення та навчання – на вищому рівні, відношення до особистого складу – побратимське, починаючи з командира роти і вище. Жодної «дідівщини» та жодних спроб розповісти, «хто тут є хто». Звернення від командира роти «Купола» до особистого складу: «друже». Тепла атмосфера. Ми, як сім’я. «Купол» – взагалі легендарна людина, втратив ногу, однак, як бойовий командир, показує вражаючі результати, повністю контролює ситуацію».
У бригаді Андрій опанував «Бабу Ягу». Спершу була теорія, потім практичне навчання на полігоні, а згодом його відправили на п’ятиденні курси. Він каже, що зосередився на практичній частині і склав іспит на найвищий бал.
Перший бойовий виліт став для нього серйозним випробуванням. У той день вони працювали по ворожих позиціях, використовуючи фугасні авіабомби. Андрій визнає, що дуже хвилювався, адже на дії новачка дивився весь взвод.
«Я був розгублений. Водночас розумів, що це – велика відповідальність. На перший виліт дивляться у взводі всі, – згадує Андрій. – Просто так скинути кудись ФАБ не варіант. Тоді я відпрацьовував по криші СП. Так, був мандраж, але ціль вразив. Відчув піднесення. Реакція хлопців була позитивна і тепла. Я відчував підтримку з їхнього боку постійно. Тут жива традиція навчити, тому перший політ – це контроль. Окрім цього є супроводження, є старші екіпажі, досвідчені пілоти. Чого вартий лише «Хасан», який дистанційним мінуванням зупинив російську колону бронетехніки! Він дав мені багато знань».
За час служби Андрієві вдалося знищити до десяти одиниць бронетехніки та кілька мінометних розрахунків. Він додає, що росіяни активно застосовують крила і FPV, але їхня точність значно нижча. У підрозділі РУБАКівське ФПВ, за його словами, демонструє одні з найкращих результатів у Силах ТрО.
«Ворог часто використовує крила, а також FPV, – зазначає «Джордан». – Але точність їх уражень не порівняти з нашою. Наш підрозділ – РУБАКівське ФПВ – на перших місцях у Силах ТрО. Хлопці досягають значних результатів. Найближчі плани – це вивезти взвод «Вампірів» на аналогічний рівень. Проте статистика – це добре, але нас більше цікавлять результати враження.
Коли, за його словами, ставиться бойове завдання, воно має бути виконане максимально точно. Якщо йдеться про мінування, воно повинно з’явитися на визначеній позиції, а у випадку цілевказівки по бронетехніці – ціль має бути саме знищена.
«Коли ставиться задача, вона має бути виконана на максимум. Зокрема, мінування має бути на тій позиції, яка вказана на плані. Якщо нам дають цілевказівку на «броню», то вона має бути знищена, а не тільки пошкоджена. Земля під окупантами має палати!»
Для тих, хто планує вступити до 108-ї бригади ТрО, вказані телефони рекрутингу: 0 800 337 803, +38 066 447 6906, +38 067 9974526.
Залишити коментар